Оновлено: 25.11.2010
Наукові школи університету:
“Художня семантика, структура і композиція поетичних текстів у когнітивній парадигмі” (керівник - доктор філологічних наук, професор Л.І.Бєлєхова).
У складі школи 26 науковців, у тому числі: докторів наук -1; кандидатів наук – 15, аспірантів - 10.
Учасники школи когнітивної поетики працюють у двох напрямах: когнітивному і семіотичному, перспективою є інтеграція цих напрямів. Дисертації присвячені дослідженню різних просторів поетичного тексту: фразеологічного, колоративного, пареміологічного, визначенню специфіки когнітивного стилю американських поетів різних літературно-стильових напрямів і шкіл, з’ясуванню особливостей функціонування граматичних категорій у поетичному мовленні.
Дослідження зосереджені на розкритті природи словесного поетичного образу в ракурсі лінгвокогнітивної парадигми та побудові оригінальної типології образів американської поезії. Особлива увага приділяється лінгвокогнітивним механізмам створення нових образів, що здійснюють концептуальний прорив у осмисленні світу людиною. Інтегрований підхід до теорії образності дозволив удосконалити методику концептуального аналізу словесного поетичного образу й розробити інтегративну когнітивну модель, яка розкриває механізми його формування у віршованому тексті та пропонує способи реконструкції образного простору поетичного тексту.
Запропоновано визначення поняття композиції вірша та його композиційно-смислової структури у світлі когнітивної поетики. Використання методології сучасної комунікативно-когнітивної парадигми дозволило реконструювати концептуальні схеми композиційно-смислових структур та побудувати узагальнену модель композиції, що демонструє порядок зчеплення семантичних вузлів, вербалізованих у фрагментах поетичного тексту.
Використання методології сучасної комунікативно-когнітивної парадигми лінгвістики дозволило реконструювати концептуальні схеми епізації, колоквіалізації, дестилізації та стереотипізації як компонентів прозаїзації та побудувати узагальнену модель прозової трансформації пісенного тексту.
Певним теоретичним внеском у теорію образності є з’ясування і пояснення концептуальних і мовних обмежень, що накладаються на формування досліджуваних стилістичних засобів, подальше тлумачення мовної природи іронії та гротеску, а також опрацювання теорії іконічності в ракурсі виявлення іконічного та символьного принципів мовного втілення парадоксального поетичного мислення в контрастивних тропах і фігурах.
Запропоновано систему когнітивних моделей поетичних текстів різних періодів творчості авторів з метою визначення взаємозв’язку літературно-стильового напряму, жанру та композиції їхніх поетичних творів.
За останні три роки підготовлено 8 кандидатів філологічних наук:
Скідан О.Г. “Контрастивні лінгвістичні засоби реалізації концепту творча особистість (на матеріалі художніх текстів С.Моема)” – Харків, ХНУ, 2007.
Гулідова І.В. “Паремійний простір американської поезії”. – КНЛУ, 2008.
Солодова О.С. “Лінгвокогнітивні характеристики композиції тексту казок Дж.Роулінг”– Харків, ХНУ, 2008.
Горчак Т.С. “Словесний образ-символ в американській поезії”– КНЛУ, 2008.
Стрільчук А.В. “Синтаксична організація американських поетичних текстів”. – КНЛУ, 2008.
Главацька Ю.Л. “Композиційно-смислова структура англомовної байки” – Харків, ХНУ, 2008.
Петренко Н.В. “Займенник в американських поетичних текстах”. – Харків, ХНУ, 2008.
Радзієвська С.О. Семантичний простір концепту ДІМ в сучасній американській поезії – КНУ імені Тараса Шевченко, 2008.
Систематично, один раз на рік проводиться міжнародна наукова лінгвістична школа-семінар для аспірантів і молодих науковців “Когнітивні та комунікативні аспекти мови та мовлення”.
За матеріалами досліджень опубліковано 56 наукових статей у фахових виданнях України, а також матеріали були представлені на міжнародних конференціях «Іноземна філологія у ХХІ столітті», (Запоріжжя), "Мова і світ" (Ялта), "Когнитивное моделирование в лингвистике" (Румунія, Костанза); International Cognitive Linguistics Conference (Berkley the USA).
“Вивчення біорізноманіття і дослідження антропогенних змін, охорони раціонального використання рослинного та грибного світу Півдня України” (керівник – доктор біологічних наук, професор М.Ф.Бойко).
У складі школи 13 науковців, у тому числі: докторів наук - 2; кандидатів наук – 3.
Науковці ведуть фундаментальні і прикладні дослідження в галузі ботаніки, мікології, фітоекології, охорони рослинного світу, інтродукції рослин за видами:
- інвентаризація різноманіття грибів, лишайників та вищих рослин вапнякових і лесових відслонень окремих регіонів Півдня України та Криму;
- комплексне дослідження «біологічної кірки» як комплексу ціанобактерій, водоростей, грибів, лишайників та мохоподібних в поспірогенних стадіях демутації псамофітних ландшафтів Нижньодніпровських арен;
- наукове обгрунтування необхідності створення нових об’єктів природно-заповідного фонду як важливих елементів екомережі Нижнього Дніпра.
Науковцями школи здійснено спеціальне дослідження фітобіотичних та літогенних компонентів ландшафтів, проведено системний аналіз фітобіоти, рослинного покриву вапнякових і лесових відслонень, виявлені закономірності процесів заростання цих відслонень. Досліджено видовий склад мохоподібних, лишайників та судинних рослин вапнякових і лесових відслонень Причорномор’я, в т.ч. адвентивних та рідкісних видів. Виявлено нові види лишайників та адвентивних судинних рослин. Дано обгрунтування необхідності створення нових об’єктів природно-заповідного фонду «Лесовий каньон»та «Бургунська балка», як важливих елементів екомережі;
– розроблене наукове обґрунтування створення національного природного парку «Олешківські піски»;
– розроблене наукове обґрунтування необхідності існування парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Парк Скадовського будинку відпочинку»;
– розроблене наукове обґрунтування щодо створення національного природного парку «Нижньодніпровський»;
– розроблено кадастрову документацію пам’ятки природи місцевого значення “Озеро Грязьове»” (Голопристанського району).
За результатами наукових досліджень науковцями школи підготовлено та опубліковано 2 монографії (Бойко М.Ф. Чекліст мохоподібних України. – Херсон: Айлант, 2008. – 232 с.; Перегрим М.М., Мойсієнко І.І., Перегрим Ю.С., Мельник В.О. Tulipa gesneriana L. (Liliaceae) в Україні. - Київ: ВПЦ "Київський університет", 2009. - 135 с.); 184 наукових статей та тез у виданнях “Заповедники Крыма”, Наука і методика: Зб. Наук. і метод праць. “Природничі науки”; Чорноморський ботанічний журнал; Український ботанічний журнал та в інших виданнях; 32 статті науковців школи М.Ф. Бойка, опубліковані в новому виданні Червоної книги України (2009 рік). Науковці школи зробили 15 доповідей на міжнародних конференціях, 17- на всеукраїнських
Мойсієнко І.І. прийняв участь у семінарі стосовно затвердження Національної доповіді щодо впровадження в Україні конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (Київ, листопад 2007 р.)
У 2007 році було завершено виконання науково-дослідного проекту «Кургани як рефугіуми степової рослинності в агроландшафті півдня України» (Закордонні партнери – Варшавський університет (Польша).
Ходосовцев Є.О. отримав Грант Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених (GP/F113/0196,обсяг фінансування – 30 000 гр., 2007 рік) на виконання наукової роботи “Критико – таксономічне вивчення, інвентаризація та охорона лишайників півдня України” В результаті виконання:
1. Встановлено, що ліхенобіота півдня України нараховує 963 види лишайників, які відносяться до 187 родів, 58 родин та 13 порядків.
2. З території півдня України вперше для науки описано вид лишайника Caloplaca concrecicola Vondrak & Khodosovtsev, який від усіх представників підроду Pyrenodesmia відрізняється наявністю на ареолах маргінальних соредій, які містять пігмент sedaifolia-grey та зростанням на штучних кам’янистих антропогенних субстратах.
3. Вперше для ліхенобіоти України відмічено 24 види лишайників та ліхенофільних грибів: Acrocordia cavata (Ach.) R.C. Harris in Vězda, Amandinea lecideina (H. Mayrhofer & Poelt) Scheid. & H. Mayrhofer in Scheidegger, Сaloplaca dichroa Arup, Caloplaca flavocitrina (Nyl.) H. Olivier, Caloplaca furax Egea & Llimona, Caloplaca polycarpoides (J. Steiner) M. Steiner & J. Poelt, Caloplaca raesaenenii Bredk., Caloplaca soralifera Vondrák & Hrouzek, Caloplaca veneris Roux et Nav.-Ros., Carbonea assimilis (Korber) Haf. & Hertel, Collema coccophorum Tuck., Collemopsidium angermannicum (Degel.) A. Nordin, Fuscidea gothoburgensis (H. Magn.) V. Wirth & Vezda, Endococcus macrosporus (Arnold.) Nyl., Milospium graphideorum (Nyl.) D. Hawksw., Phaeospora lecanorae Einter, Placidiopsis cinerascens (Nyl.) O. Breuss, Rinodina mucronatula H. Magn., Staurothele ambrosiana (Massal.) Zsch., Stigmidium rouxianum Calatayud & Triebel, Thelidium bryoctonum Th. Fr., Verrucaria biatorinaria Zehetl., V. poeltiana Nav.-Ros. & Cl. Roux.
4. Встановлено, що ліхенофлора Кримського природного заповідника нараховує 344 види, що відносяться до 128 родів, 46 родин, 13 порядків, з яких 50 видів вперше для заповідника. Складено анотований список ліхенобіоти.
5.Виявлено, що найбільш вразливими виявляються епігейні лишайники відкритих степових екосистем, серед яких є низка реліктових та зникаючих внаслідок антропопресингу видів. Для їх охорони включено до другого видання Червоної книги України 6 епігейних видів лишайників: Aspicilia vagans Oxner, Leptogium shraderi (Ach.) Nyl., Leucocarpia biatorina (Arnold) Vezda, Fulgnsia desertorum (Tomin) Poelt, Leptogium imbricatum P. Jorg., Squamarina lentigera (F.C. Weber) Poelt. Крім того для включення до Червоної книги України запропоновано 4 реліктових епілітних види лишайників: Xanthoanaptychia contortuplicata (Ach.) S. Kondratyuk, Lecanora reuteri Scharer, Rhizoplaca melanophtalma (Ramond) Leuckert & Poelt, Squamarina periculosa (Schaerer) Poelt.
6.Для охорони раритетного біорізноманіття, у тому числі і ліхенобіоти, необхідно надати статус ландшафтних або ботанічних заказників усім балкам на правому березі Дніпра у межах Херсонської області, а також створити між с. Бобровий Кут (Херсонська область, Білозерський р-н) та с. Яківлівка (Миколаївська обл., Снігурівський р-н) Інгулецький природний заповідник.
За результатами виконання теми опубліковано 7 науковий статей, в тому числі 1 – в зарубіжному виданні.
В 2009 році науковцями школи (Бойко М.Ф., Ходосовцев О.Є., Загороднюк Н.В., Наумович Г.О.) розпочато виконання держбюджетної науково-дослідної теми № 1/09-11 «Роль біологічної кірки в постпірогенних стадіях демутації псамофітних ландшафтів нижньодніпровських арен».
За плідну роботу Бойко М.Ф. нагороджено нагрудним знаком “За наукові досягнення” (2007 р.), Ходосовцеву Є.О. присвоєно Почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2009 рік).
“Специфіка художньо-документальних жанрів: історико-літературний контекст” (керівник – доктор філологічних наук, професор, Заслужений діяч мистецтв України, академік АПСН Росії О.В.Мішуков).
У складі школи 9 науковців, у тому числі: докторів наук -1; кандидатів наук – 5.
Підготовлено у школі кандидатів наук: Горбонос О. В – «Українська літературна казка 10 – 30-х р. ХІХ ст.» (захист відбувся 12. 12. 2008 р.); Чечуй Е. П. – «Петровські перетворення у російській історичній прозі першої половини XIX ст.: історичний матеріал та романічна інтрига» (захист відбувся 22. 01. 2010 р.); ). За звітний період звання доцента отримала Т. Ю. Томіліна (диплом ДЦ № 022603, дата отримання – 19. 09. 2009 р.)
Науковці працюють у філологічній галузі за напрямами:
- аналіз жанрової динаміки російської мемуарної та художньо-історичної прози ХІХ ст.;
- дослідження особливостей розвитку східнослов’янської драматургії ХХ ст.; дослідження інтеграційних процесів розвитку української та європейської драматургії і театру в історико-культурному контексті ХХ ст. у типологічних сходженнях різних видів мистецтв; теоретична ідентифікація шляхів ефективного науково-практичного та сценарно-сценічного опанування художнього спадку драматургії та театру ХІХ - ХХ ст. в діяльності навчальних закладів України.
Науковці школи вивчають контактно-генетичні зв'язки української літератури XVIII ст. зі східнослов’янською літературно-фольклорною традицією XVIII – першої половини ХІХ ст. Працюють над розробкою теоретичного підґрунтя та практичних моделей дослідження жанрово-видових форм російської історико-художньої та мемуарної прози ХІХ ст. в їх еволюції та зв’язках з соціокультурною ситуацією доби. Визначення та ідентифікація основних тенденцій та явищ у процесі інтеграційного розвитку європейської літератури й драматургії ХІХ ст., аналізують жанрову динаміку східнослов’янської драматургії ХХ ст. в контексті загальноєвропейських літературно-мистецьких процесів, вчення провідних тенденцій розвитку українського сектору європейської драматургії та театру крізь призму типологічних сходжень різних видів мистецтв в історико-культурному контексті ХХ ст. ; обґрунтовують концептуальні основи визначення й класифікації оптимальних засобів науково-теоретичної систематизації та шляхів практичної інтерпретації провідних явищ і тенденції розвитку драматургії та театру ХІХ - ХХ ст. в діяльності навчальних закладів України; ведуть конструювання науково-практичних моделей актуалізації культурологічного дискурсу в контексті розвитку дослідницької думки ХХІ століття.
За матеріалами досліджень опубліковано:
Монографії
Мішуков О. В. Русская мемуаристика первой половины ХІХ века: проблемы жанра и стиля. - Лодзь: Ibidem, 2007. – 247 с.
Томіліна Т. Ю. Русская военная мемуаристика (первая треть ХІХ столетия). - Херсон: Айлант, 2007. – 228 с.
Посібники з грифом МОН:
Мішуков О.В. Європейські студії: Навчально-методичний посібник - Херсон: Айлант,2008. – 24 с.
Мішуков О.В. Історія зарубіжної літератури і культури V – XVII ст. - Херсон: Айлант, 2009. – 52 с.
Світова література і культура: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.В.Мішукова. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2009. – 346 с.
Інші посібники:
Мішуков О.В. Евразия: Транскультурный дискурс. Культурологические студии. - Москва: Артфорум, 2008. – 367 с.
Методичні рекомендації
- Мішуков О. В., Висоцький А. А. Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій при вивченні української та зарубіжної літератури у вищих навчальних закладах. - Херсон: Айлант, 2008. – 24 с.
- Томіліна Т. Ю. Уроки із зарубіжної літератури: Методичні рекомендації з педагогічної практики. - Херсон: Айлант, 2008. – 36 с.
Статті:
- Томіліна Т.Ю. «Ширококрылых вдохновений орлиный, дерзостный полет» (Ф. Тютчев). В. Шекспир, «Гамлет», 8 класс // Зарубіжна література. – 2009. - № 7 (599). Лютий. – С. 13 – 15.
За три роки підготовлено 19 наукових статей у фахових виданнях (ВАК), 6 – у інших виданнях. Науковці виступили з доповідями на конференціях: міжнародного рівня – 9; всеукраїнського – 3; регіонального –1.
Результати дослідження інтеграційних процесів розвитку української та європейської драматургії і театру в історико-культурному контексті ХХ ст. і складники моделі теоретичної ідентифікації шляхів ефективного науково-практичного та сценарно-сценічного опанування художнього спадку драматургії та театру ХІХ - ХХ ст. в діяльності навчальних закладів України пройшли апробацію в Запорізькому національному технічному університеті, Мелітопольському державному педагогічному університеті ім. Б. Хмельницького, Полтавському державному педагогічному університеті ім. В. Г. Короленка, Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова. Розробки учасників наукової школи здобули підтримку з боку викладацького складу та студентів указаних навчальних закладів і далі використовуватимуться у їх навчально-виховній діяльності, а також застосовуватимуться на курсах підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної освіти.
“Технології навчання державної мови в освітніх закладах” (керівник - доктор педагогічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України М.І.Пентилюк).
У складі школи 30 науковців, у тому числі: докторів наук - 3; кандидатів наук – 27.
Основні напрями наукової діяльності: актуальні проблеми сучасної лінгводидактики, наукові засади навчання української мови як рідної і державної в південно-східному регіоні України. Види дослідження – прикладні розробки:монографії, підручники, посібники, програми, наукові статті, методичні рекомендації, збірники контрольних робіт, тестових завдань.
За період з 2007 року проф. Пентилюк М.І. разом з колегами досліджує теоретичні і методичні проблеми лінгводидактики. Під її керівництвом підготовлено кандидатські дисертації (7 захищено, 1 – підготовлено до захисту, 8 у стадії роботи) з тем “Наукові засади професійного засвоєння лінгводидактичної термінології студентами філологічних факультетів” (Бородіна Н.С.), “Методика опрацювання науково-навчальних текстів у старших класах з поглибленим вивченням української мови” (Андрієць О.М.), “Формування культури україномовного спілкування у майбутній професійній діяльності фахівців сфери обслуговування” (Довженко І.В.), “Формування професійного мовлення майбутніх учителів природничого профілю” (Безгодова Н.С.), “Система роботи з удосконалення навичок говоріння в учнів 6 класів на уроках української мови” (Яремчук Н.С.), “Методика вивчення повнозначних частин мови на функціонально-стилістичних засадах в основній школі” (Луценко В.І.). Підготовлено до захисту кандидатську дисертацію з теми “Розвиток граматично правильного українського мовлення майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей у двомовному середовищі” (Попова О.А.). У стані завершення докторські дисертації: “Теоретико-методичні засади розвитку професійного мовлення студентів ВТНЗ” (Дроздова І.П.), “Наукові засади опанування технологією педагогічного дискурсу майбутніми вчителями-словесниками” (Нікітіна А.В.)
Науковими дослідженнями методичної школи проф. Пентилюк М.І. займаються викладачі кафедри українського мовознавства, кафедри української мови Луганського, Криворізького, Миколаївського університетів, Севастопольського міського гуманітарного університету, Київського міського педагогічного університету імені Б. Грінченка, Чорноморського державного університету ім. П. Могили.
Пентилюк М.І. підтримує тісні зв’язки з Інститутом педагогіки АПН України, Українським національним педагогічним університетом ім. М. Драгоманова, Тернопільським, Миколаївським, Криворізьким, Луганським державними університетами, Черкаським національним університетом імені Б. Хмельницького, Південноукраїнським національним університетом імені К. Ушинського та ін. Результатом такого співробітництва є колективні праці (підручники, монографії), наукові конференції. Так, під керівництвом Пентилюк М.І. підготовлено й опубліковано підручники:
- · “Рідна мова” для 7, 8, 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Пентилюк М.І., Гайдаєнко І.В., Ляшкевич А.І., Омельчук С.А. );
- · “Українська мова: Підручник-комплект” (Пентилюк М.І., Іващенко О.В.);
- · підручник для ВНЗ “Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах” (авторський колектив за ред. М.І. Пентилюк);
посібники для загальноосвітньої школи:
- · “Усі уроки української мови в 7 класі” (Омельчук С.А., Ляшкевич А.І., Кравець М.В.);
- · “Усі уроки української мови в 8 класі” (Омельчук С.А., Ляшкевич А.І., Кравець М.В.);
посібники для ВНЗ:
- · “Сучасний урок української мови ”( Пентилюк М.І., Окуневич Т.Г),
- · “Культура ділового мовлення: Навчальний посібник” (Пентилюк М., Руденко Л., Іващенко О.),
- · “Навчально-методичні матеріали для проведення тестового контролю студентів з дисциплін мовознавчого та лінгводидактичного циклів для студентів І-V курсів денної, заочної та екстернатної форми навчання інституту філології та журналістики” (Пентилюк М.І., Гайдаєнко І.В., Красножан Ж.В., Митрофанова О.Г., Окуневич Т.Г., Андрієць О.М.);
видано монографію
- · “Культуромовний аспект підготовки майбутнього вчителя-філолога в білінгвальному середовищі // Розвиток педагогічної майстерності викладача в умовах неперервної освіти”: Монографія / За ред. М.М. Солдатенка, О.М. Семеног;
- · розроблено програми (Факультативний курс для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів “Культура мовлення та стилістика української мови” (Пентилюк М.І.).
розроблено концепції:
- “Концепція навчання української мови в системі профільної освіти (проект)” (Пентилюк М.І., Горошкіна О.М., Нікітіна А.В.);
- · Концепція профільного навчання української мови в 10-12 класах. (Пентилюк М.І., Горошкіна О.М., Нікітіна А.В.).
До створення науково-методичної та навчально-методичної літератури залучаються вчені інших ВНЗ України. Останнім часом професором Пентилюк М.І. та її колегами організовано і проведено 3 всеукраїнських наукових конференцій “Лінгвістика тексту: теорія і практика” (2007, 2008, 2009), Регіональний семінар “Нові підручники “Рідна мова” (Презентація) (2007), Регіональний науково-практичний семінар “Риторичні аспекти навчання української мови за новою програмою для 12-річної ЗОШ” (2008), Всеукраїнський Майстер-клас “Нові підручники “Рідна мова” (Презентація) (2008), Регіональний науково-практичний семінар «Риторика у середній та вищій школі» (2009)., Обласний семінар учителів “Завдання вчителя-словесника на 2007-2008н.р. у контексті Державного стандарту мовної освіти в Україні” (2007 р.).
До участі в розробці проблем наукової школи проф. Пентилюк М.І. залучаються студенти і магістранти. За звітний період виконано 24 магістерські дисертації і 26 дипломних робіт студентів очної, заочної та екстернатної форми навчання.
Професор Пентилюк М.І. керує міжкафедральною науковою лабораторією “Технологія навчання державної мови в освітніх закладах південно-східного регіону України”, що цілком відповідає науковому профілю кафедри і розширює межі діяльності наукової школи її організатора. Крім кафедри українського мовознавства (завідувач доц. Гайдаєнко І.В.). До участі в роботі лабораторії залучені вчені-лінгводидакти Караман С.О. (доктор педагогічних наук, професор, декан філологічного факультету Київського державного педуніверситету ім. Б. Грінченка), Нікітіна А.В. (докторант кафедри, доцент кафедри української мови Луганського національного університету імені Тараса Шевченка), Горошкіна О.М. (випускник докторантури кафедри, доктор педагогічних наук, професор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка), Дроздова І.П., Мельник Т.В., Мамчур Л.І. (докторанти кафедри українського мовознавства).
На базі лабораторії проф. М.І. Пентилюк створила тимчасовий творчий колектив, що розробляв науково-дослідну проблему „Технологія формування комунікативної компетенції майбутніх фахівців гуманітарної сфери в умовах стандартизації середньої та вищої освіти”, затверджену МОН України, що фінансується з держбюджету.
Проф. Пентилюк М.І. бере активну участь у підготовці вчителів-словесників для м. Севастополя. Вона тривалий час викладає мовознавчі курси на факультеті підготовки і перепідготовки Севастопольського інституту післядипломної освіти. За ініціативою проф. Пентилюк М.І. кафедра українського мовознавства уклала договори про творче співробітництво з Миколаївським, Криворізьким, Луганським, Херсонським університетами і Севастопольським міським гуманітарним університетом, Південноукраїнським РІПО (м. Херсон) та Придністровським університетом (Молдова).
Професор Пентилюк М.І. часто виступає з лекціями на курсах, семінарах учителів у м. Херсоні, Миколаєві, Севастополі.
“Формування педагогічної майстерності в системі неперервної педагогічної освіти” (керівник - доктор педагогічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України Є.С.Барбіна).
У складі школи 11 науковців, у тому числі: доктор наук – 1, кандидатів наук – 5, докторантів – 1, аспірантів - 5.
Учасники наукової школи працюють над вивченням проблем теорії і практики неперервної педагогічної освіти в Україні, над питанням цілісності та безперервності загальнопрофесійної підготовки майбутніх фахівців, над проблемами формування педагогічної майстерності у професійній підготовці вчителя, гуманізації освіти.
Дисертації присвячені дослідженню різних граней окресленої проблематики: формуванню професійної майстерності майбутніх учителів музики та художньої культури, формуванню творчої особистості старшокласників засобами світової художньої культури, формуванню емоційної культури майбутніх менеджерів у навчально-виховному процесі, гуманістичному вихованню студентів у навчально-виховному процесі технічних університетів тощо.
Дослідження зосереджені на розкритті значення педагогічної майстерності у професійній підготовці фахівця, яке полягає у забезпеченні єдності структурних компонентів цієї підготовки, а також процесів і явищ, вивчення яких передбачено програмами різних навчальних дисциплін. Особлива увага зосереджена на ролі педагогічної майстерності у процесі професійної підготовки, завдяки якій виявляється загальне, особливе та одиничне як у найбільш значущих об’єктах педагогічної діяльності, так і в засобах та підходах до розв’язання професійних проблем методами різних наук.
Учасники наукової школи розглядають педагогічну майстерність як складну організаційну та динамічну систему, що включає процес формування, становлення і розвитку особистості фахівця, який розпочинається ще на шкільній лаві, продовжується у вищому навчальному закладі й реалізується у сфері післядипломної освіти. Неперервність, багаторівневість освітнього процесу передбачають взаємозв’язок, взаємозумовленість, наступність цільових функцій усіх складових системи професійної освіти.
Теоретичні висновки дослідників містять базисну ідею про те, що ефективна професійно-творча діяльність учителя за сучасних суспільно-економічних умов забезпечується розвитком комплексу його особистісних рис, які, у свою чергу, позначаються на розвиткові учнів.
Визначено подальший розвиток вітчизняної концепції педагогічної майстерності, який вбачається у асиміляції інноваційних змін у європейському та світовому освітньому просторах до національних історичних традицій професійної підготовки фахівців. Ефективність такого поєднання, за умови виваженого практичного втілення, дозволить зберегти найцінніше у системі неперервної професійної освіти та забезпечить її осучаснення через сприйняття кращих здобутків зарубіжного інноваційного досвіду.
За останні три роки підготовлено 2 кандидата педагогічних наук:
Зуброва О.А. “Формування професійних особистісних якостей майбутнього вчителя–філолога у навчально-виховному процесі класичного університету” (2008 рік).
Нікіфорова Е.Б. “Формування емоційної культури майбутніх менеджерів у навчально-виховному процесі” (2008 рік).
За матеріалами досліджень опубліковано 2 монографії: “Формування професійної майстерності майбутніх учителів музики та художньої культури”; “Фізичне виховання старшокласників ліцеїв та гімназій у позакласній роботі”; 89 наукових статей у фахових виданнях України, а також матеріали були представлені на міжнародних педагогічних читаннях “Формування професійної компетентності вихователя дошкільного навчального закладу в умовах глобалізації” (квітень 2009 р.); VII Міжнародній науково-методичній конференції “Сучасний український університет: теоріяx і практика впровадження інноваційних технологій” (2008 рік); Всеукраїнських конференціях: “Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (2007 р.); “Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології” (2007 р.); “Сучасні пріоритети розвитку та виховання особистості” (2008 рік); ХУІ Всеукраїнських педагогічних читаннях “В.О.Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ціннісні виміри в освіті” (2009 р).
Науковці школи розробили науково-методичні посібники:
Зуброва О.А. Професійні особистісні якості майбутніх учителів-філологів: сутність, зміст, методи діагностики: Навчально-методичний посібник. – Херсон: Айлант, 2008. – 68 с.
Нікіфорова Л.Б. Формування емоційної культури майбутніх менеджерів. - Херсон: Айлант, 2008. – 84 с.
Щедролосєва К.О. (у співав.) Методичні рекомендації щодо підготовки до державних іспитів зі спеціальності: ПМСО. Музика. Спеціалізація: художня культура, вокально-хорове мистецтво; Спеціалізація: художня культура, інструментально-виконавська майстерність. Для студентів денної та заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційних рівнів “Бакалавр”, “Спеціаліст”, “Магістр”. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. – 52 с.
За плідну роботу професор Барбіна Є.С. нагороджена нагрудним знаком “За наукові досягнення ”, у 2009 році їй присвоєно Почесне звання “Заслужений працівник освіти України”.